Я ВСЕ ІЩЕ З ТОБОЮ
Я все ще із тобою, хоча й знаю,
Що більш ми не шукатимо зірок
І блиску їх в очах твоїх не взнаю,
Ні погляду, ні голосу. Мій рок
Таким настав, що вже не потримаю
Долонь твоїх, і з ніжних пелюсток
Смішинку не зберу і не сплету казок.
Та все ж я незбагненно відчуваю,
Як ти, бува, крізь стиснутий ковток
Сама собі шепочеш: «Памятаю».
Я мов останній твій таємний прихисток –
Розпоміж тернами твій сум та біль сховаю.
Я через сни знов слатиму звісток,
Що в крапельках твої вуста вмиваю,
Що, тішучись в усмішках діточок,
Тебе повітрям й світлом обіймаю,
Що, попри сплив і часу й плин річок,
Молюсь за тебе й віддано кохаю.
Павло Гай-Нижник
6 січня 2014 р.
Я все iще з тобою
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2014
Свидетельство о публикации №114010603828
Свидетельство о публикации №114010603828
Рецензии