Вновь за дождём невидима печаль. Татьяна Каминская

               
                http://www.stihi.ru/2013/09/29/2359
                Перевод с украинского:


Вновь за дождём скрывается печаль,
под зонтиком почти воздушно рею…
чуть слышное касание плеча –
осенний листопад души не греет…

Листва резная кружится у ног
и шелестит, припоминая даты
и что любовь любимый не сберёг…
и сердцу горько от такой утраты.

Неслышное касание плеча –
кленовый грею лист…ладони вместе.
А за дождём невидима печаль
и, серебря виски, касаньем метит…


Оригинал:

Знов за дощем ховається печаль,
під парасолею гуляти мушу...
Ледь чутний дотик до мого плеча —
осінній падолист не гріє душу.

РізьблЕне листя падає до ніг
і шелестить, мов хоче нагадати,
що почуття коханий не зберіг,
що гірко серцю від такої втрати.

Ледь чутний дотик до мого плеча —
кленовий  лист  зігрію у долонях...
Знов за дощем ховається печаль,
фарбує сріблом осінь мої скроні.


картина Ирины Волковой
"Дама в осеннем листопаде"