Приходиш оголена в сни...

Приходиш оголена в сни і у мрії... Для чого?
Кохання – мов мрія... А потім? Що буде на ранок?
Твій дотик оголений в серці живе, мов, од Бога...
Та як проживу я без тебе наступний світанок?
Ти відповідь знаєш... І знаєш, що відповідь знаю...
Ми знаємо все, та повинні питатися в себе:
Чи маємо мріяти право, коли ми кохаєм?
Чи мрії і сни одне в однім вгамують потребу?
Від сумнівів вкрию оголеність юну власноруч...
У мріях і снах я цілую, цілую до рана.
Ти – поруч... Така досконала, кохана – і поруч...
І знову ти прийдеш... Оголена... І неслухняна...


Рецензии
Краще би вона в реальності прходила)) І ранок тоді б був інакший))

Людмила Сташкова   10.06.2016 07:03     Заявить о нарушении
Ой, пані полюбляє похмілля кохання?..)))

Миклош Форма   10.06.2016 11:21   Заявить о нарушении
У пані від кохання біває лише приємне сп"яніння, яке ніколи не доходило до похмілля)) А ось на рахунок юної та оголеної з снів поета - не знаю)

Людмила Сташкова   10.06.2016 12:49   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.