Сини-соколики, брати
Зоріє нічка,сніг скрипить,
Мороз сильніше припікає,
Та Українонька не спить,
На Майдані з дітьми чуває.
А серце батьківське кипить,
І мати молиться в тривозі,
І дзвін набатом голосить,
Бо люд вкраїнський у облозі.
Сини-соколики,брати,
До вас прикуті думи нині,
Від вас залежить-животіть,
Чи розквітати Україні.
Не легко нині бути ТАМ,
На Майдані, серед ночі,
І не скоритись ні вітрам,
Ні тим, хто ніж на тебе точить.
Ми віримо,ви встоїте,
Вас не злякає хуртовина,
Вже відступать нема куди,
За вами хлопці-Україна.
Свидетельство о публикации №114010611555