Криму в майбуття...
Минає літо.
Пожовкле листя буде пріти...
А загориться на весні.
Та ми кімнатні ніби квіти.
І нас,так важко розуміти...
Бо ми живемо на вікні.
Не загартовані,та кволі.
Не те,що пращури на волі.
Ми їх далекі відголоски.
Лишень гарнюні пелюстки!
05.01.2014.р.
Свидетельство о публикации №114010501637
С теплом,
Ирина Субботина-Дегтярева 07.05.2024 11:08 Заявить о нарушении