Горнятко солодкої кави…
О, Львове! Мій жаданий Львів!
Хто каже – «не люблю» - лукаве,
Бо ГОсподь любити звелів.
Акценти, що цвІте коріння,
І мова лине із глибин,
Людина – то дивне створіння,
Що може вибрати дім.
Гостинність Карпатського краю,
Залишиться в серці повік,
До тебе подумки тікаю,
Й до мене ти начебто звик.
Пісні, що очищують очі,
І волю дають до життя,
І все що робити – охоче,
То ж в тому наш сенс і буття.
Ковточок і погляд до неба,
Де сонце над Левом завжди,
Інакшого міста не треба,
Бо манить і вабить сюди!
1.01.14
Все ж таке Львів – то моє місто. Край мого серця, моїх почуттів та натхнення, кави та вічного кохання, книжок та солодощів…
Вже сумую, та знаю, що обов’язково повернуся туди із моїм щастячком. То ж, до зустрічі!
Насичення Львовом
© Copyright: Кристина Медина, 2014
Свидетельство о публикации №114010501189
Свидетельство о публикации №114010501189
Рецензии