Нудьга

Я не стерплю холодне й опале вже листя,
Темний погляд  з-під стомлених вій,
 Ще й пронизливе, дике повітря,
 Й невщухающий дощик-злодій..

 Дивуватись не треба, у віршах почувши
 Гіркоту осінньої думки, мене не вини...
 У зрівнянні зі мною ти всеж-таки ближче
 До осінніх років сивини...


Рецензии