Незалежнiсть
Віками ти була в неволі,
Та в решті решт це відбулось –
Ти вільна як той вітер в полі.
І з цього все і почалось:
Хоч стала вільною Вкраїна –
Мета зусилля і надій,
Та гірш ніж було стало сину
З нових обставин і подій.
З труни не хоче уставати,
Як в «Заповіті» написав,
Бо вже не та країно-мати,
Яку Кобзар благословляв.
Нема любові, розуміння,
Враждують сестри та брати.
Тримають в пазусі каміння
До особистої мети.
А та мета – пограбувати
Та розділити на частки,
Бо всім сьогодні наплювати
За що боролись козаки.
Усюди панство розквітає,
Ворожі правлять вчителі,
У раді злагоди не має,
На язиках вже мозолі.
Тож незалежність є прикраса,
Як зайвий аркуш на столі.
І ллються сльози у Тараса
Від болю на його землі.
© Copyright: Анатолий Тарас, 2014
Свидетельство о публикации №114010405744
Свидетельство о публикации №114010405744
Рецензии
Т.Г. Шевченко исконно считал себя русским! Он Малорус!
Владимир Евгеньевич Замыслов 25.06.2014 15:08 • Заявить о нарушении
Владимир Евгеньевич Замыслов 25.06.2014 15:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
