Війна-це страшне лихоліття,
Що з розуму зводить людей.
Хатини всі схожі на сміття,
Тепер вже - бездомних сімей.
Солдати ідуть воювати,
За сім'ї, за волю землі.
І хочуть війну подолати,
Та трупи людей вже в ріллі...
Ось мати махає синочку ,
Він знає,-що більш не прийде,
Вона уже втратила дочку...
І син на той світ відійде.
Вона лиш стоїть і ридає,
Побіля водички Дніпра
Й хоч сина свого відпускає,
Та подумки з ним йде вона.
Вiйна
© Copyright: Римма Гапончук, 2014
Свидетельство о публикации №114010411219
Свидетельство о публикации №114010411219
Рецензии
