Всі кажуть – час лікує – та дарма ,
А може я не прагну лікуватися сама .
Я хочу в цих переживаннях ,почуттях ,
Прожити роки ,бо інакше - крах.
Для мене ,може, щастя в тих словах ,
Які живуть давно в моїх думках.
З перших секунд ,для мене кожна мить ,
Є в спогаді про тебе та … Болить …
Звучать у мене в голові холодні кроки ,
Я впевнена , хоч пройдуть миті , роки-
Не зможу викинути з голови своєї,
Слова ,не покидають душеньки моєї .
Й здавалося і натяку там на любов нема,
Та гріють мене ... Час іде – та це дарма!
Час
© Copyright: Римма Гапончук, 2014
Свидетельство о публикации №114010411074
Свидетельство о публикации №114010411074
Рецензии
