Рибка й жабеня

Зелененьке жабеня
Не мало друзів зовсім.
Пливло по річці навмання
З настрїєм, мов осінь.

Журилося самотнє,
Самісіньке-саме,
Ось бачить, щось примітне
Ледь у воді пливе!

"Як звуть тебе?"-Скажи но!
Куди, чому пливеш?
Ти схожа на перлину,
Що блискотить, еге ж!
 
Я-рибка златолузка,
Сумую так весь час.
Жахлива боягузка,
Лякаюся щораз!

Не бійся, златолузка,
Я - добре жабеня.
Хоч трішечки банькате.
Не скривджу тебе я!

Давай удвох дружити,
Ловить смачних комах,
На перебіжки пливти,
На заздрість всіх невдах!

З тих пір не розлучались
Рибка й жабеня.
Не схожі - дружньо грались
Та бавились вбранням!


Рецензии