Неймовiрний снiг
Зима. І неймовірний сніг
Так легко, майже невагомо
Злітав з небес на дах, поріг,
На вікна, очі мого дому.
Захоплено дивилась я
На біле сяйво снігопаду.
Сніг танцював, іскрився, біг,
Летів, сміявся й тихо падав.
Морозну постіль - білий блиск
Зима зі снігом розстелили.
...Горіла свічка. Капав віск.
Перо, розбуджене, скрипіло.
Свидетельство о публикации №114010306441
Спасибо Вам от всего сердца.
Марина Ермошкина 12.03.2014 16:36 Заявить о нарушении
У этого стиха своя предыстория, его воспринимают и дети, и взрослые, благодарю, что отметили.
Любовь Видута
Любов Ведута 12.03.2014 18:07 Заявить о нарушении
Цей вірш був написаний після зустрічі у дитячому садочку. Вже звечоріло, я розмовляла із завідувачкою і затрималась допізна. Падав великий лапатий сніг,а я, вийшовши з тепла садочкового і тепла людського, душевного спілкування, замерзала на холодній зупинці. Чекаючи на свій маршрут, милувалася снігом, що у світлі ліхтаря змінював свою барву,танцював і звеселяв. Рядки "приходили" один за одним, нанизувались, як коралі на нитку вірша. Я шкодувала, що не мала з собою аркуша для запису.Писала вірш по пам"яті і одразу ж правила його і запам"ятовувала знову. Було відчуття одухотвореності і радості. Нарешті приїхала маршрутка і я пригадую, як "заносила" в неї себе, наповнену віршем, боячись розхлюпати хоча б трохи з написаного.
Вже вдома з порогу вимагала в рідних ручку й аркуш... Останній стовпчик вірша написався вже в домашньому теплі.
За дивним збігом обставин, вперше цей вірш був прочитаний у бібліотеці, куди на зустріч зі мною прийшли дітки, що навчалися в тому ж дитячому садочку, після відвідання якого він написався.
Любов Ведута 13.03.2014 13:43 Заявить о нарушении
А кто-то бы просто мёрз на остановке и ругал холодную погоду.
Спасибо за вдохновение и удивительно эмоциональный литературный украинский язык.
Марина Ермошкина 13.03.2014 13:59 Заявить о нарушении
Любов Відута
Любов Ведута 13.03.2014 14:12 Заявить о нарушении