РАДІСТЬ ПЛАЧУ
Ой довго, як довго я сльози збирав,
Неначе азартний жадоба.
Збирав... а ціни тим сльозинкам не знав,
Мабуть, що б не взнав аж до гробу.
Та диво звершилось: раптово в мені
Нестримна весна забуяла,
Із серця забили ключі золоті
І повінь чуттєва настала.
О радість плачу! Мої сльози - мій спас,
Цілюща і радісна злива.
Душа, що була вже грудками взялась,
Нарешті зітхнула щасливо.
Крізь сльози побачив я той доброцвіт,
Що грає промінцями годи.
Крізь сльози я вгледів невидимий літ
Величних птахів насолоди.
На вдячних щоках благодатна роса
Лишила печатки рум’янцю.
Відтоді зі мною Земля й Небеса
Щоденно вдаються до танцю!
(З книги "Крилатий Вовк")
Радiсть плачу
© Copyright: Александр Выженко, 2014
Свидетельство о публикации №114010206858
Свидетельство о публикации №114010206858
Рецензии