«ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА…»
(акростих)
Щораз, коли я хочу осягнути
Епохи ярі рідної землі, –
Незримий птах мені співа ледь чутно
Елегію правічних Соколів.
Вонми, кажу собі, сто раз вонми
Мелодії молитвеного змісту!
Екстаз її подібний до весни;
Ранкова сур’я то: цілюща, ніжна, чиста…
Лампадка серденька мого, палай! світи!..
Апофеозно, дужо, щиродайно,
Утверджено, лелійно, ладно, сяйно...
Країну милу – Україну освіти!
Радію я, що все навкруг буяє.
Адже джерела – істина сама.
Їй-бо, Творець нам злагоди бажає,
На світлу Путь, на мир благословляє…
А ДРЕВО ОРІЇВ усіх нас об’єднає!
(З книги "Крилатий Вовк")
Ще не вмерла Украiна
© Copyright: Александр Выженко, 2013
Свидетельство о публикации №113123104387
Свидетельство о публикации №113123104387
Рецензии