Для Т. С. Ж.
Тривалий час німіє подих на вустах...
Екран показує - дванадцята година.
Ти зрозумій, почувши серця взмах,
Я теж, як ти, - неординарна я людина.
На сходинках ідучі догори,
Аркан зніми та кинь куди подалі!
Собі не дозволяй чеплятись гри.
Екватор твій не посередині медалі...
Рука об руку, мов би випадково так,
Гірлянди на ялинку покидавши,
Ідемо з посмішкою. Може, в ліс чи парк,
Їмо морозиво, про дикий холод знавши...
Вино червоне, кава або чай -
Не так важливо, як пилає серце.
А в небі декілька літає стай...
Жаль буде, коли все проснеться...
Очима каріми ти дивишся вперед,
Легенько вітер розвива волосся...
Отак би і зробити фотосет!
Навіщо? Щоб вночі би не спалося...
Казкові строки у маленькому вірші
Один в кімнаті за столом пишу тобі.
16.11.2013.
Акроказка
© Copyright: Роман Грязнов, 2013
Свидетельство о публикации №113123010210
Свидетельство о публикации №113123010210
Рецензии