Начеб в чно на св ти жив Я

Неба грані на клинопис гір
Вік спираються твердо і певно.
Море б’ється  у скелястий Місхор,
Час біжить на зорі швидкоплинно.

Б’є крилами на сході зоря,
Ніч лілово  в осанок світить.
Начеб вічно на світи жив Я,
Серце в краще уперто вірить.


Рецензии