ДЕ ТИ, ДОЛЕ?

Видиме  з  невидимого  в  світ  являє,
Несе  в  собі  мету  й  завдань  печать,
Хто  долю  вже  знайшов  а  хто  шукає
Щоб  тим,  ким  може  неодмінно  стать.

З  поганої  вівці  хоч  вовни  віхоть,
Де  б  не  пекло,  там  скрізь  болить,
Крадуть  із  необхідності,  на  втіху-
Обідно  коли  зло  ще  хто  творить.

Не  плюй  в  криницю,  будеш  пити,
Не  зарікайся  від  тюрми  і  від  суми ,
Не  рубай  сучок,  де  можеш  ще  сидіти
Поки  все  дерево  в огні  не  загорить.

Не  кидай  бісер  тим,  хто  не  оцінить,
Святиню  бережи,  собакам  не  давай,
Де  водопад  річкову  воду  круто  пінить
Добро  і  щирість  завше  мають  водограй.

Що  хочеш  бачити,  те  часто  бачиш,
Щоб  знав  де  упадеш,  солому  підіслав,
Терпів  би  тих,  хто  думає  інакше,
Дивився,  слухав  і  їм  добра  бажав.

Де  ж  ти,  доле,  в  світі  заблудилась -
В  народі,  в  поколіннях  чи  в  віках?
Так  хочеться,  щоб  зірка  засвітилась
І  ми  усі  знайшли  свій  вірний  шлях!
            27.12. 2013р., Київ