Явтшаюся

Сплю і бачу себе Президентом,
Чи я надто закоханий в себе?
Мене геєм звуть опоненти
Та то ж моя надприродна потреба.
Я ж ніхто, я ж нахаба – наброда,
Та щось внутрішнє ганус мій гріє
Я грішу, то потреба природи,
Я ж покаявся “Аве Марія”.
В школі “Монєчкой” всі називали
Зараз виріс став просто СЕР – ГЄЄМ
Та мене ж стільки раз сплюндрували,
Що вже заздрить Борис Моісєєв
Вже по світу мій рейтинг піднявся,
Та на жаль(імідж мій в імпотентах),
Як на жінку не встав! Я злякався,
Але все одно я попрусь в президенти.
Коли лазив я з ним на Говерлу
Я там Боженці мітку зоставив
І з тих пір мене зразу поперло
Свою душу за гроші заставив.
Руки склавши сидіти не буду
Набрешу всім, я вмію брехати,
Я наївся вже всякого бруду,
Тільки б в “анус” мені всіх запхати.
Я так хочу, в історію лізу
Голова моя з Дауном в мирі
То ж чи дасть мені Боженька візу?
Як не дасть, то підвішусь в сортирі.
Я усіх приберу на шляху опонентів
І на всіх мені просто начхати
Мене пре, до жаху, в президенти
Смерть чиясь, то для мене свято.
Я ніколи не загальмую, бо не вмію я гальмувати,
Мені лячно, мене не плюндрують,
Тоді я почну плюндрувати.
Я позер, я завжди самозакоханий,
Хай всі кажуть – незграба, нездара,
Самозванець і гість непроханий
Всі побачать, хто я, незабаром.
Сплю і бачу я – гроші, гроші,
Гроші, гроші, лише гроші і влада
Вірою живуть, то дурні і святоші,
То для дурників таких щастя,  принада.
Та тут же ласий мій шматочок,
Та й грошей “нємєрєно”, - п’ять банків,
Ця земля, мій благодатний рай, куточок,
Клондайк, яким марять всі “Янкі.”
Мені на все начхати, я тут головний, в “законє”,
Я не збираюсь звідси утікати
І хай ще відпочивають мої коні,
Та от за награбоване не хочу я за грати.
Все байдуже, бачу, Президент я, гроші, влада,
Я так хочу, дуже хочу, тут зостанусь,
Я так хочу, так потрібно це мені, так нада,
Головне не підвів би мене не залізний мій “анус”.