Щось таке звiряче про это

                маленький укро-зверо-эро-стёбчик

                шмат мови відірвав отуточки               
                http://www.stihi.ru/2014/09/06/4817

Тебе тоді роздягав очима
та ніжки майже в думках розвів…
Ти чуєш: дихає одержимо
з тобою поруч великий звір.
 
Від  його жару тече залізо,
звір божеволів і шаленів…
І щось уперто на волю лізло
з тих самих тертих вузьких штанів.

Іскрилось небо мільйоном крапок,
ламався навпіл Північній Хрест…
Гнучкий твій стан звір обвив, як кракен,
і там, де мокро, лизав, як пес.

В твою середину бив і рвався
його червоний палкий язик –   
на всю околицю розтікався
твій хтиво-п’яний солодкий крик…

Але… тіла не пізнають ласки,
жаги та вогнища між грудей:
ти – білосніжка з чужої казки,
а я – розпусний поганець......
                гном.
               


Рецензии
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.