Щось таке звiряче про это
шмат мови відірвав отуточки
http://www.stihi.ru/2014/09/06/4817
Тебе тоді роздягав очима
та ніжки майже в думках розвів…
Ти чуєш: дихає одержимо
з тобою поруч великий звір.
Від його жару тече залізо,
звір божеволів і шаленів…
І щось уперто на волю лізло
з тих самих тертих вузьких штанів.
Іскрилось небо мільйоном крапок,
ламався навпіл Північній Хрест…
Гнучкий твій стан звір обвив, як кракен,
і там, де мокро, лизав, як пес.
В твою середину бив і рвався
його червоний палкий язик –
на всю околицю розтікався
твій хтиво-п’яний солодкий крик…
Але… тіла не пізнають ласки,
жаги та вогнища між грудей:
ти – білосніжка з чужої казки,
а я – розпусний поганець......
гном.
Свидетельство о публикации №113122701934