Холодильник. Свиня. Каяття

…Дивлюся у свій холодильник. Життя
Чиєсь там дійшло до останньої риски.
Я десь, наче дотик, легке каяття
Відчув, холодець споглядаючи в мисці.
Жила собі паця, без горя й турбот,
А тут, бач, халепа нещасну спіткала –
Роззявив на свинськеє тіло хтось рот,
І тихо убив, зазіхнувши на сало.
Фініта така: стан змінивши буття,
Шматками свиня розляглася у юшці.
У шлунок мій зараз вона без тертя
Хутчіш помандрує до пари пампушці.
Моє ж каяття – промайнуло й пішло,
І тим амністовано докір сумління.
Ум’яв холодцю я практично кіло,
Аж пузо звисає тепер на коліна...

2011 -27.12.2013
Пи.Си. Перероблений з чернетки твір


Рецензии