Я була Вiйною i Болем
Так багато Життів пробула!
Білим-білим засніженим полем
Розливалась скорбота моя…
Я була ненаситним Горем.
В ніч палаючу Жахом пливла…
Душі бідні, розхристані, голі
Відцурались мого каяття…
Я була… Відійшла в минуле,
Крізь безсилля поріг перейшла…
Я ні крові, ні сліз не забула…
Тільки в серці Любов проросла.
Я вже є – не Війна, не Морок,
Не напалм знавіснілих підлот,
Я вже – Сонце, і Небо, і Зорі!
Я – Душа і Безмежна Любов!
26.12.2013
Свидетельство о публикации №113122607615