однокомнатные люди

однокімнатні люди
Анікіна Ольга

Поміж пентхаусів і студій,
що будувались мудрим кимось,
живуть однокімнатні люди,
зірки проектів однотипних.
Відміряне усім нам “quantum”,
до міліметра заощадне,
за замислом ми є гіганти,
а від колиски — ми Геракли.

До площі звичної хрущівки
привчили нас себе складати,
не зазирать в надвірні щілки
і над душею не стояти.
І шепче геній нам незримий,
(братерство визнав ненароком),
нічних науку усамітнень —
із часу вив'язати простір.

Попід буйками, під хиткими,
Каркасів, лаг, як в 'юн, пірнати
І стіни рідної квартири
Боками, власне, розсувати,
Під спів снігів, відбою звуки,
Відчувши враз пружину часу,
Під дзвін безсонний, дзвін кайданний,
В окремості своїй тій згубній,
І в гіркоті тій неосяжній.
Варіант перекладу українською мовою:
Ангеліна Соломко


однокомнатные люди
Аникина Ольга
 
Среди пентхаусов и студий,
 что строил многомудрый некто,
 мы -  однокомнатные люди,
 герои типовых проектов,
 и нам отмеренное « quantum»
 рассчитано сверхэкономно,
 а по задумке мы – гиганты,
 а по рождению – огромны.

 И мы себя приуменьшаем
 до площади простой хрущёвки,
 мы жить друг другу не мешаем,
 и не подглядываем в щёлки,
 нам лишь нашёптывает гений,
 признав нечаянное братство,
 науку одиноких бдений –
 из времени кроить  пространство,

 нырять под зыбкими буйками
 лаг,  перекрытий и каркасов,
 и стены раздвигать боками
 под звон двенадцатого часа,
 под звон бессонный, звон кандальный,
 почувствовав его пружину
 в своей отдельности  фатальной
 и в горечи непостижимой.