Д.М. присвячується...
Чи знаєш ти,
Що ти навчив мене літати в снах?
Хай ніч мине,
Лишивши тільки присмак від бажання...
Та навіть в мить,
Коли я заблудилася в вітрах,
Ти чув мене
В мовчання безкінечних коливаннях...
Чи знаєш ти
Яким надійним є твоє плече,
В часи, коли
Надмірний опір роздирає крила?
І всі мости
Колись, можливо, течія знесе...
Та не любов, -
Вона тече по жилах!
Чи знаєш ти, -
Твоє ім`я у мене на губах...
Старі світи
Під ноги стелять полотно дороги...
Та поміж тим
Я вкотре вже тону в твоїх очах...
В тій карій прірві
Так глибоко... й так волого...
29.11.2013
Мовчання безкiнечнi коливання
© Copyright: Наталья Сидорак, 2013
Свидетельство о публикации №113122610986
Свидетельство о публикации №113122610986
Рецензии