Чи вважати це щастям
Мені ти сказав учора – як на заклання прирік,
Що ти окремо, на дачі, стрічатимеш Новий рік…
Отже, ніяких салатів? Не фарбувати вій?
СтОлу не прикрашати, й бокал не потрібен твій?
Все звичайно, буденно. Капці, старий халат,
Пляшка шампанського. Темно. Ялинка і шоколад.
Салат олів’є, звичайно.
-Зі святом! - лиш в тиші луна…
Стрілки рік завершають. Я в цілому світі – одна.
-Тут я подумав, люба…
Ну, що ти! Будь ласка, не плач!
Що ти! Звичайно, прийду я!
Я не подумав. Пробач.
Звичайно, схожу в магазин я.
Салати? Допоможу!
І в вирішальну хвилину
тобі побажання скажу!
Що відповІсти – не знаю.
Порадь, чарівнице-зима
Чи зможу вважати щастям оце,
що виплакала сама?
Можно ли считать это счастьем? укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2013
Свидетельство о публикации №113122507772
Свидетельство о публикации №113122507772
Рецензии