Хмари

Хмари – сірі кашалоти
Синь небесну п’ють.
Лихо, біди і турботи
Поруч нас живуть.

Ми прямуєм, день крокує.
Повінь, хляпа, сніг.
Вечір вдома сторожує,
Ніч збиває з ніг.

Завмирає серце. Що це?
Піском крізь пальці життя.
Замінює лампа сонце
Темряву ляка…

В небі сірі кашалоти
Сіють мокрий сніг.
- Геть, пухнастії пілоти,
Хочу чути сміх!
28.01.1999


Рецензии