Кохаю тебе

Кохаю тебе, вже як буде, нічого не вдію…
Ловити твій лагідний погляд –  не бачу загрози:
сама посилала в думках  промінь – квіти надії
з  далекої На́дії –  навіть не знаєш і слухом…

З очей  твоїх сяйво невимовним ллється потічком,
любов'ю здолав роки, схоплені сивим морозом,
нестримна – чуттєвості хвилями – котиться річка,
камінчики страхів у море  швиденько відносить.
 
Волосся  ласкаво долонями пещу і вуха –   
ніжненька їх плоть невгамовно гукає до мене,
все тіло у відповідь струмом тепла мені дмуха,
потреба  завжди бути поруч з тобою шалена…

Спірально закручене наше нове існування:
всеєдності таїнств і спільності в дусі єднання.
Таке мені випало щире до тебе кохання:
хоча срібло в коси, до нас  щедро з ласкою осінь…


На́дія – округ, Західний Бенгал, Індія

мал. –  Тетяна Зеленкова


Рецензии
Прекрасна лірика, дорога Олена ! З Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   29.01.2019 19:58     Заявить о нарушении
Моя подяка щира, люба Маргариточко!
Дещо поміняла, з вашої ласки.

З повагою та любов'ю обіймаю ніжненько 🙏💕😘☀️

Олена Ра   29.01.2019 19:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 33 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.