Твої очі
Багато кажуть, але ніби й мовчать
Наче тиша
Як ті ночі. Бездонні і темнії ночі
Про які я писав вже у іншому вірші.
Ти дивна, але ця твоя дивовиж
На краще, немов якесь казкове диво
Грайливо
Як пісня лунають слова
Із вуст твоїх, що промовляєш з душею
Глибини якої безмежні, без дна
Там і зачаїлись ці добрі слова
Як сонце яскраве наперекір дощу
Чи вітерець приємний у спеку на полі
Що дає шанс життя засихаючій тополі
По волі
Твоїх думок ти усміхаєшься
І усмішка твоя
Не може обійти стороною
Це не можливо
Це не реально
Знаходитись у відчаї поряд з тобою
Ти як вогонь палка,
Ще треба зрозуміти
Як поводитись з ним
Треба знати ці межі
Щоб цей вогонь,
Що комфорт дарує і тепло
Раптом не обернувся
Лихом від пожежі
П.с. - Вдохновила песня "ОЕ - Не питай"
Муза
© Copyright: Рома Барков, 2013
Свидетельство о публикации №113122500521
Свидетельство о публикации №113122500521
Рецензии