1.
Самотність - безкрая пустеля,
що вкрита довіку снігами,
де тиша прип’та до стелі -
до неба, як білої брами.
Де час зупинився в тунелі
колись, безумовно, гучному.
Де висохла в чаші купелі
вода, що була першим Словом...
2.
Самотність - коли у лампаді
вугілля жевріє поволі,
як листя на кльоні у саді,
пожовкле. Як сіно в стодолі...
Це все, що залишила памя’ть:
самотність твоя хвроблива
мені все гукала у замять:
“Прийди, вже чекати несила”
22 січня 2014 р
Cамотн сть
© Copyright: Сергей Высеканцев, 2013
Свидетельство о публикации №113122502659
Свидетельство о публикации №113122502659
Рецензии