Присвячення

Я свічку поставлю за душі померлі,
За тих, хто в небесній пітьмі.
Горить та свіча у віконці яскраво
І в нас, і в сусіднім вікні.

Кидає свій погляд на темную землю,
І думкою лине в ті дні,
Коли над Вкраїною згрудились хмари
Й кати налетіли чумні.

З"їжджались кати, наче дикії звірі,
І смерть, з ними теж прибула.
Вони підкрадались до кожної хати,
І стукала в двері вона.

У вухах ще й досі цей стогін безсилля,
Та й сердцем ніхто не забув,
Дитячії очі голодні і милі...
Це жах по країні пройшов.

Країно моя - ти квітуча і добра,
Не дай же Господь ще хоч раз,
Цим людям страждання таке пережити,
Ти їх бережи по всяк час.


Рецензии