Гуляють берегом в тумані
дерева й віти
голі й сірі.
Чим далі, милий, ти від мене
тим глибше я в своєму світі.
В солодкій бажаній омані
тієї пристрасної миті.
Ховаюсь в спогадах далеких,
будую образи розмиті.
Зима і місяць, світлий друже,
повільно сходять над водою.
Вже майоріє білим снігом
над головою.
Чим далi, милий, ти вiд мене...
© Copyright: Ольга Миртова Клубникина, 2013
Свидетельство о публикации №113122300876
Свидетельство о публикации №113122300876
Рецензии