начало здесь:
http://stihi.ru/2013/12/03/7126
http://stihi.ru/2013/12/09/7276
http://stihi.ru/2013/12/16/7453
ТРОЯ И ТРОЕ Часть 5
Игорь Царев
Евгений Дейк
Михей Студеный
КАРТИНА 5. Под стенами Трои.
Боян:
И закипела под стенами Трои великая битва,
Аки рычащие львы дрались наши герои,
Но против них встали все олимпийские боги -
Бой поначалу задался не блином, а комом…
(У стен Трои горит костер.
Вокруг понурые богатыри и Одиссей)
Муромец :
Я-то думал, чик-чирик,
В пять минут согнем расстриг…
Попович (соглашаясь):
Захлебнулась шиз-атака,
Добрыня (грустно):
Обломался наш блиц-криг.
Попович:
Надо ж быть таким ослом,
Чтобы в бой идти с веслом!
Я то думал их уменьем,
А они меня числом...
Муромец (оглядываясь):
У Эллады на виду
Нам надраили дуду.
Вон - кольчужку мне порвали,
Где еще таку найду?..
Муромцева Анна :
Ты ж один троянских дядь
Ухандохал сотен пять,
Я уж думала - победа,
Глядь, а их полно опять!
Одиссей (успокаивает богатырей):
Бой в начале был неплох
Все подпортил эпилог.
Попович (ворча):
Кто же знал, что этих лохов
Как на старой суке блох.
Добрыня (жалуется, потирая
фингал под глазом):
Лех! А мне какой-то жлоб
Засандалил пяткой в лоб.
Дык, ушиб, наверно, ногу,
Потому как – хлоп, и в гроб.
Одиссей:
То ж бессмертный Ахиллес…
Сгинул бес?!! Уже прогресс!
Муромец (приободряясь):
Знамо дело, дров бояться -
Не ходить за ними в лес!
Ну, ахейцы, вашу мать!
Столько копий изломать,
За Елену лезть на стену,
Чтоб в итоге не поймать?
Биться надобно с умом -
Это ж не борьба сумо!
Дали б Леночке корону -
Все бы сладилось само.
Попович:
Есть идейка у меня:
Можно выстругать коня,
Внутрь упрятать Одиссея
И на водку обменять.
Добрыня:
Опохмел для алкаша?
Что ж, идейка хороша!
Попович:
Не откроет конь ворота –
Хоть погреется душа.
Муромец (согласно)
Погулям на страх богам,
Местных пьяниц распугам,
Сяду во главе застолья,
Брыня с Лёхой – по бокам.
Возлиянье совершим
За разгром Приам-паши,
Покоренье Илиона
И помин его души.
Анна Муромцева:
Багатур вошёл во вкус!
Мне же в рот не лезет кус...
Кстати, чем Илюша машет,
Уж не мой ли это ус?
Илья Муромец:
Ох, и глупая ты, Нюш!
Не скумекала неуж,
Что давно твои секреты
Раскусил любимый муж?
Так что обещай мне впредь,
Чтоб уловке не сгореть,
Пить, как все, ругаться матом,
Стать стройнее, хоть на треть...
(Прошло несколько дней.
Команда Одиссея стругает коня.
Богатыри опять сидят
у ночного костра)
Алеша Попович:
Я тут аки тать в ночи
Лазил в град на калачи.
Познакомился с Кассандрой -
Девка - что огонь в печи!
Нынче обещалась мне
Погадать им при луне,
Типа, Илиону амба -
Чтобы струсили вполне.
(Главная площадь Илиона).
Кассандра:
Слухай, граждане, сюда!
Крепости грозит беда!
Знайте – деревянный мерин
Сгубит город навсегда!
Это ж три богатыря
Специально вас дурят.
Предсказание Кассандры
Игнорируете зря!
Окружён со всех сторон,
Рухнет илионский трон.
Горожане! Не гнушайтесь
Пограничных оборон!
Бдите! Гибель так близка!
Что ж вы – пальцем у виска?
Вам вещать – одна морока,
Прям – зелёная тоска.
В общем, вывод мой таков:
Сами жаждете оков.
Раз хотите – пропадайте.
Ну вас на фиг, дураков!
(Уходит, обиженно, про себя):
Поклоняйтесь на плацу
Подставному жеребцу,
Ну а я пойду к Алёхе,
Раскрасавцу-удальцу!
Он меня намедни звал
Прогуляться за увал.
Обещал кругляшик лунный
Сплюснуть для меня в овал.
Алеша Попович (перехватывает
Кассандру в переулке):
Верно, Каська, так-растак!
Слухи - самый главный враг.
Ты для нас что телевизер,
Прям прибор для психатак!
Так и надо дуракам -
Надо ж! Бабу - на аркан!
Уболтали б полюбовно -
Так не били б по рукам.
Так что, Каська, подь сюды.
Я от етой от беды
Уведу тебя с собою
Наблюдать луну с воды.
Там на рейде наш корабь,
На воде играет рябь,
Рыбки светятся как звезды...
Тут, известно, жги да грабь.
Город утром будем брать.
Вон, в коня полезла рать.
Ты там Муромцевой Нюрке
Помоги на стол собрать.
Завтра с Брыней и Ильей
Будем делать ой-ёй-ёй
Илионским женокрадам,
Ты ж присмотришь за ладьей.
Кассандра:
Работёнка не трудна.
Мне ладья – что мать родна.
Будет в целости корыто –
От фор-брамселя до дна…
(влезая в челн, обращается
к Анне, которая катит по
палубе бочку, собираясь
скинуть ее за борт):
В помощь Бог благим трудам!
Что вы катите, мадам?
Неужели в этих бочках
Помещается «Агдам»?
Анна Муромцева:
Я от них сойду с ума –
Я ж непьющая сама.
Что ни вечер, то, подруга,
Пары ёмкостей – нема.
Кассандра:
Чем добро травить за борт,
Перекатим бочки в форт –
Тем внесём в победну песню
Завершающий аккорд.
Всем, отведавшим вина,
Станет пофигу война.
Рухнут подле стен вояки
Наподобие бревна.
Анна Муромцева:
Впрямь, от бочек будет прок.
И богатырям – урок.
Скрутим в малый срок, подруга,
Всех врагов в единый рог!
_________________________________________
ТРОЯ И ТРОЕ Часть 6
Игорь Царев,
Евгений Дейк,
Михей Студеный
КАРТИНА 6. Троянцы тащат в крепость огромного
деревянного коня. Три богатыря неподалеку сидят в засаде.
Боян:
Слава Яриле! Пришло-таки время решающей битвы.
Трое героев готовы войти в неприступную крепость,
Ждут не дождутся, когда им откроет ворота
Царь Одиссей, притаившись у мерина в чреве.
Муромец (осматривая стены
Трои из-под ладони):
Сколько ж там Паллад и Гер,
Прочих греческих мегер…
Попович (потирая руки):
Всех сегодня приголубим -
А ля гер ком а ля гер!
Добрыня (укоризненно):
Ох, и бабник ты, Ляксей -
Прям, позор Россеи всей!
Только силы зря изводишь…
Муромец:
Что ж там тянет Одиссей!
Одиссей (распаляет
речами воинов, укрывшихся
с ним в коне):
От троянских образин
Мы страдали много зим,
Но сегодня флаг победы
На руинах водрузим!
Из коняжьего нутра
В бой пора уже. Ура!
Воины (дружно):
УР-РА-А!!!
Одиссей (лихорадочно нащупывая
защелку у потайной дверцы):
Кто засов снаружи сделал?
Оборзели, мастера?!!
(Богатыри продолжают
скучать у стен крепости)
Алеша Попович:
Биться в крепости - тоска,
Нет маневра для броска,
Тут, робяты, надо хитрость,
Ведь победа так близка!
Там в ладье у наших дам
Зелье есть - портвейн Агдам.
Мигом свалит эту крепость
В память прочим городам!
Муромец:
Хе, хватился, диверсант!
Ты, конечно же, талант
В отношеньи всяких козней,
Но уже разыгран фант -
Наши бабы тут впотьмах
Затоварили все вмах -
И ахейцы, и данайцы нынче - в дым.
Их дело - швах.
(Дурные от портвейна греки,
не обращая внимания на
доносящиеся из коня крики и
ругань, начинают крушить
стены крепости с двух сторон.
К ним присоединяются тоже
приложившиеся к бочкам боги
и богини).
Попович (восхищенно):
Глянь, Илья, на этот сброд -
Типа, эллинский народ!
Ишь, волтузят друга-дружку,
Так и пляшут у ворот –
Разнесли уж пол-стены…
Добрыня:
Да… картинке нет цены!
Не война, а цирк какой-то...
Не, в натуре, пацаны,
Не пора ли нам домой
По дорожке по прямой?
Муромец:
Что, боец, скучна потеха?
Погоди-ка, друже мой…
(Илья незаметно исчезает,
рассуждая про себя):
Каська, вроде, прижилась...
А тебе, Добрыня-князь,
Уболтаю я Елену –
Чтобы к нам перебралась.
Мне–то точно ни к чему
Сей трофей - не по уму
Привозить с похода бабу,
Коль одна уж есть в дому…
возвращается (с
очередным толобасом за
плечами):
Дело сделано, братва,
Повторить вам чёрта с два!
В рюкзаке моём Елена –
Ни жива и ни мертва.
Во дворце тревожить слуг
Было как-то недосуг,
Посему на ней одёжи –
Лишь веснушки на носу.
Перси спрятала в горстях
(дура – дома ж, не в гостях!)
И лишилась дара речи,
Думаю – на радостях…
(трясет толобас):
Ну-к, выпрыгивай ловчей!
(из толобаса вылезает
голая Елена)
Муромец (церемонно):
Это – Брыня-казначей…
Попович и Добрыня, выпучив глаза,
медленно оседают по стенке)
Муромец:
Ой, он рухнул почему-то –
Видно, от моих речей.
(Елене):
Лен, чем пыль косой мести –
Брыню б в чувство привести,
А чего там есть секретно –
Лёха примет из горсти…
(друзьям-богатырям):
Лёха! Белым стал, как мел..
Вслед за Брынею сомлел!
Может, это вредный вирус,
Неизвестный аж в Кремле?
Поражает как-то вдруг…
Я вообще-то близорук…
Хэй! Вставайте, симулянты,
Нам давно пора на струг!
***
От переводчиков:
Длинная, други, была эта сага про Трою,
Много бессонных ночей и невыпитых чарок
Жертвою правде голимой принЕсено было.
Вы не судите поспешно толмаческий подвиг -
Лучше о подвигах русских героев поведайте детям.
***
Светлой памяти
великого актера и писателя
Леонида Филатова
посвящается.
ТРОЯ И ТРОЕ три автора Части 5-6
© Copyright: Игорь Царев, 2013
Свидетельство о публикации №113122307082
Свидетельство о публикации №113122307082
Рецензии
Попытка перевода частей 5-6:
ТРОЯ І ТРОЄ
КАРТИНА 5. Під стінами Трої.
Боян:
І закипіла під стінами Трої велика та битва,
Наче гарчащі леви довго билися наші герої,
Встали але проти них олімпійські всі боги -
І не млинцем бій задався спочатку, а комом...
(Біля стін Трої горить багаття. Навколо понурі богатирі і Одіссей)
Муромець:
Я-то думав, чик-чирик,
Зігнемо за мить розстриг...
Попович (погоджуючись):
Не вдалася шиз-атака,
Добриня (сумно):
Обламався наш бліц-криг.
Попович:
Треба ж бути тим ослом,
Щоб у бій іти з веслом!
Я то думав взяти вмінням,
А вони мене числом...
Муромець (озираючись):
У Еллади на виду
Нам надраїли дуду.
І кольчужку – ось, порвали,
Де таку я ще знайду?..
Муромцева Ганна:
Ти ж один троянських дядь
Ухандохал сотень п'ять,
Я гадала - перемога,
Зирк, а їх вже знову рать!
Одіссей (заспокоює богатирів):
Був початок непоганий
Зіпсував все епілог.
Попович (бурмочучи):
Так хто ж знав, що клятих лохів
На старій як суці блох.
Добриня (скаржиться, потираючи фінгал під оком):
Льох! Мені якийсь там жлоб
Засандалив п'ятку в лоб.
Та забив, напевно, ногу,
І в труну відразу - хлоп.
Одіссей:
То ж безсмертний Ахіллес...
Згинув біс?!. Ні! Вже прогрес!
Муромець (підбадьорюючись):
Звісна справа, дров боятись -
Не ходити зовсім в ліс!
Ну, ахейці, вашу мати!
Стільки копій поламати,
За Олену всі на стіну,
Щоб в ітозі не спімати?
Битися треба з розумом -
Це ж не боротьба сумо!
Дай Оленці б ту корону -
Все б злагодилось само.
Попович:
Є ідейка тут одна:
Вистругати нам коня,
Там сховати Одіссея,
За горілку як ціна.
Добриня:
Опохмел для алкаша?
Що ж, ідейка хороша!
Попович:
Не відкриє кінь ворота -
Хоч погріється душа.
Муромець (згідно)
Поп'ємо, богам на страх,
На міісцевих п'яниць жах,
Сяду на чолі застілля,
Бриня й Льоха - по боках.
Уп'ємося, корєши,
За розгром Пріам-паши,
За свободу Іліона
І помин його душі.
Ганна Муромцева:
Увійшов у смак тунгус!
В рот мені ж не лізе кус...
Чим Іллюша там махає,
Чи не мій це в нього вус?
Ілля Муромець:
Ох, дурна ти, Нюша, ж!
Не зметикуєш невже,
Що давно твої секрети
Розкусив коханий вже?
Обіцяй надалі, в дерть,
Щоб вже не дражнити смерть -
Пити, лаятися матом,
І… стрункішай, хоч на чверть...
(Минуло кілька днів. Команда Одіссея стругає коня. Богатирі знову сидять біля нічного багаття)
Альоша Попович:
Я тут, наче тать, вночі
Лазив в град на калачі.
Там з Кассандрою зійшовся -
Дівка - що вогонь з печі!
Обіцяла вража мати
Їм при місяці гадати,
Типу, Іліону амба -
Щоб цілком їх залякати.
(Головна площа Іліона).
Кассандра:
Громадяни, всі сюди!
Є загроза жах-біди!
Знайте - дерев'яний мерин
Місто згубить назавжди!
Три богатирі, даря -
Дурять вас, клянуся я.
Передбачення Кассандри
Ігноруєте зазря!
Бо оточений вже, он,
Майже Іліонский трон.
Городяни! Не гребуйте
Прикордонних оборон!
То ж пильнуйте! Смерть близька!
Біля скронь чи в вас рука?
Вам віщати - одна морока,
Прям - зелена туга. Ха!
Що внизу, що наверху
Дзвін кайданів на слуху.
Якщо так – то пропадайте.
Ну вас на фіг, дурнів! Тьху!..
(Виходить, ображено, про себе):
Поклоняйтесь на плацу
Підставному жеребцю,
Ну а я піду до Льохи,
Красеню і удальцю!
Вчора він пропонував
Прогулятися за увал.
Обіцяв для мене місяць
З круга сплюснути в овал.
Альоша Попович (перехоплює Кассандру в провулку):
Вірно, Каська, так-растак!
Сила головна – в чутках.
Ти для нас - що телевізер,
Прилад той для психатак!
Так і треба дурням, пан -
Треба ж! Бабу - на аркан!
Вмовити би полюбовно -
Не так боляче б по рукам.
Так що, Каська, подь сюди.
Від тієї я біди
Відведу тебе з собою
Місяць мацати з води.
Там на рейді наш «кораб»,
Брижа на воді, чи «зяб»,
Світяться зірками рибки...
Тут – пали, грабуй, чи «граб».
Місто тільки вранці брать.
Он, в коня полізла рать.
Ти там Муромцевой Нюрці
Підмогни на стіл зібрать.
Завтра з Бринєю, з Ілльой
Зробимо ми ой-йой-йой
Іліонським жінкокрадам,
Ти ж доглянеш за лоддьой.
Кассандра:
Ну, ладдя – то ж не труна.
Мати рідна нам вона.
Буде в цілості корито -
Від фор-брамселя до дна...
(Влізаючи в човен, звертається до Анни, яка котить по палубі бочку, збираючись скинути її за борт):
Помогай Бог цим ділам!
Що ви котите, мадам?
Та невже в усіх цих бочках
Поміщається «Агдам»?
Ганна Муромцева:
Збожеволію й сама -
Непитуща ж не дарма.
Що ні вечір, то, подруга,
Пари ємностей - нема.
Кассандра:
Чим добро мерщій за борт,
Бочки вкотимо у форт -
Внесемо в святкову пісню
Завершальний свій акорд.
Куштувавшим всім вина,
Стане пофігу війна.
Вояки під стіни ляжуть
На зразок колод, хана.
Ганна Муромцева:
Так, пуття є від бочОк.
І богатирям - урок.
Скрутимо мерщій, подруга,
Ворогів в один клубок!
_________________________________________
КАРТИНА 6. Троянці тягнуть у фортецю величезного дерев'яного коня. Три богатирі неподалік сидять у засідці.
Боян:
Слава Ярилі! Прийшов-таки час вирішальної битви.
Троє героїв увійдуть ось-ось в неприступну фортецю,
Не дочекаються друзі, коли їм відкриє ворота
Цар Одіссей, у коня причаївшись в утробі.
Муромець (оглядаючи стіни Трої з-під долоні):
Скільки ж там Паллад і Гер,
Інших грецьких тих мегер...
Попович (потираючи руки):
Всіх сьогодні приголублю -
А ля гер ком а ля гер!
Добриня (докірливо):
Ох, бабій же ти, Ляксей -
Прям, ганьба Русі всієй!
Мучиш стільки сил даремно...
Муромець:
Що ж там тягне Одіссей!
Одіссей (розпалює промовами воїнів, що сховалися з ним в коні):
Від троянських тих личин
Ми страждали стільки зим,
Нині прапор перемоги
На руїнах «водрузім»!
То ж, з конячого нутра
Вже у бій пора. Ура!
Воїни (дружно):
УР-РА-А !!!
Одіссей (гарячково намацуючи засувку у потайної двері):
Зовні хто засув створив?
Оборзели, ви, майстри?!!
(Богатирі продовжують нудьгувати біля стін фортеці)
Альоша Попович:
Бій в фортеці – жуть така,
Ні маневру для кидка,
Тут потрібна, хлопці, хитрість,
Перемога ж так близька!
Там у човні, в наших дам
Зілля є - портвейн Агдам.
Миттю звалить цю фортецю
Він на згадку всім містам!
Муромець:
Спохватився, диверсант!
Ні, звичайно ж, ти - талант
Щодо підступу якогось,
Та розіграний вже фант -
Наші баби тут впітьмах
Затоварили все вмах -
І ахейці, і данайці нині - в дим.
Їх справа - швах.
(Погані від портвейну греки, не звертаючи уваги на доносяться з коня крики і лайка, починають трощити стіни фортеці з двох сторін. До них приєднуються, теж приклавшись до бочок, боги і богині).
Попович (захоплено):
Глянь, Ілля, набрід цей – от,
Типу, еллінський народ!
Бач, вовтузять друга-дружку,
І танцюють хоровод -
Рознесли вже пів-стіни...
Добриня:
Так... картинка - без ціни!
Не війна, а цирк якийсь там...
Ні, в натурі, пацани,
Чи не час у дім нам свій
По доріжці по прямій?
Муромець:
Що, боєць, нудна потіха?
Почекай-но, друже мій ...
(Ілля непомітно зникає, розмірковуючи про себе):
Каська, наче, прижилась...
А тобі, Добриня-князь,
Уболтаю я Олену -
Щоб до нас перебралась.
Мені, точно, одному
Цей трофей - не по уму
Привезти з походу бабу,
Як одна вже є в дому...
(повертається (з черговим толобас за плечима):
Справу зроблено, братва,
Повторити чорта з два!
У рюкзаку отут Олена -
Ні жива і ні мертва.
Турбувати їхніх слуг
Було якось недосуг,
І тому на ній з одежи -
Лиш веснянки на носУ.
Персі - в жменю, каже: «Жах!»
(Дура - вдома ж, не в гостях!)
І позбулась дару мови,
Думаю - на радощах...
(Трясе толобас):
Ну-к, вистрибуй, мій улов!
(З толобаса вилазить гола Олена)
Муромець (церемонно):
Це ось - Бриня-скарбник, мов...
(Попович і Добриня, витріщивши очі, повільно осідають по стінці)
Муромець:
Ой, чомусь він там звалився -
Видно, від моїх промов.
(Олені):
Чим косою пил мести -
Їх до тями б привести,
А чого там є секретно -
Льоха, в жмені захисти...
(Друзям-богатирям):
Ти ж, як крейда, побілів...
Вслід за Бринєю зомлів!
Може, це шкідливий вірус,
Невідомий аж в Кремлі?
Що вражає раптом, скор...
Правда, я короткозор...
Хей! Вставайте, симулянти,
Струг чекає – метеор!
***
Від перекладачів:
Довга же, друзі, була вся ця сага про Трою,
Сотні безсонних ночей і невипитих чарок
Жертвою правді цій голій принесено було.
То ж не судіть Ви поспішно толмачивський подвиг -
Краще про подвиг російських героїв розказуйте дітям.
***
Світлій пам'яті великого актора і письменника Леоніда Філатова присвячується.
P.S. В переводе на украинский с былинного, простонародного, старославянского, матерного и т.д. - могут встречаться небольшие вольности или неточности, не обессудьте... Кстати, даю ссылку еще на пару моих переводов стихов Игоря: СНЕЖНОЕ (http://www.stihi.ru/2015/06/15/6034)
ЗЕЛЁНЫЕ ТИГРЫ (http://www.stihi.ru/2015/06/15/3808). Если будут вопросы - милости прошу...
Удачи!
Петр Голубков 18.06.2015 11:45 • Заявить о нарушении
ТРОЯ І ТРОЄ
КАРТИНА 5. Під стінами Трої.
Боян:
І закипіла під стінами Трої велика та битва,
Наче гарчащі леви довго билися наші герої,
Встали але проти них олімпійські всі боги -
І не млинцем бій задався спочатку, а комом...
(Біля стін Трої горить багаття. Навколо понурі богатирі і Одіссей)
Муромець:
Я-то думав, чик-чирик,
Зігнемо за мить розстриг...
Попович (погоджуючись):
Не вдалася шиз-атака,
Добриня (сумно):
Обламався наш бліц-криг.
Попович:
Треба ж бути тим ослом,
Щоб у бій іти з веслом!
Я то думав взяти вмінням,
А вони мене числом...
Муромець (озираючись):
У Еллади на виду
Нам надраїли дуду.
І кольчужку – ось, порвали,
Де таку я ще знайду?..
Муромцева Ганна:
Ти ж один троянських дядь
Ухандохал сотень п'ять,
Я гадала - перемога,
Зирк, а їх вже знову рать!
Одіссей (заспокоює богатирів):
Був початок непоганий
Зіпсував все епілог.
Попович (бурмочучи):
Так хто ж знав, що клятих лохів
На старій як суці блох.
Добриня (скаржиться, потираючи фінгал під оком):
Льох! Мені якийсь там жлоб
Засандалив п'ятку в лоб.
Та забив, напевно, ногу,
І в труну відразу - хлоп.
Одіссей:
То ж безсмертний Ахіллес...
Згинув біс?!. Ні! Вже прогрес!
Муромець (підбадьорюючись):
Звісна справа, дров боятись -
Не ходити зовсім в ліс!
Ну, ахейці, вашу мати!
Стільки копій поламати,
За Олену всі на стіну,
Щоб в ітозі не спімати?
Битися треба з розумом -
Це ж не боротьба сумо!
Дай Оленці б ту корону -
Все б злагодилось само.
Попович:
Є ідейка тут одна:
Вистругати нам коня,
Там сховати Одіссея,
За горілку як ціна.
Добриня:
Опохмел для алкаша?
Що ж, ідейка хороша!
Попович:
Не відкриє кінь ворота -
Хоч погріється душа.
Муромець (згідно)
Поп'ємо, богам на страх,
На міісцевих п'яниць жах,
Сяду на чолі застілля,
Бриня й Льоха - по боках.
Уп'ємося, корєши,
За розгром Пріам-паши,
За свободу Іліона
І помин його душі.
Ганна Муромцева:
Увійшов у смак тунгус!
В рот мені ж не лізе кус...
Чим Іллюша там махає,
Чи не мій це в нього вус?
Ілля Муромець:
Ох, дурна ти, Нюша, ж!
Не зметикуєш невже,
Що давно твої секрети
Розкусив коханий вже?
Обіцяй надалі, в дерть,
Щоб вже не дражнити смерть -
Пити, лаятися матом,
І… стрункішай, хоч на чверть...
(Минуло кілька днів. Команда Одіссея стругає коня. Богатирі знову сидять біля нічного багаття)
Альоша Попович:
Я тут, наче тать, вночі
Лазив в град на калачі.
Там з Кассандрою зійшовся -
Дівка - що вогонь з печі!
Обіцяла вража мати
Їм при місяці гадати,
Типу, Іліону амба -
Щоб цілком їх залякати.
(Головна площа Іліона).
Кассандра:
Громадяни, всі сюди!
Є загроза жах-біди!
Знайте - дерев'яний мерин
Місто згубить назавжди!
Три богатирі, даря -
Дурять вас, клянуся я.
Передбачення Кассандри
Ігноруєте зазря!
Бо оточений вже, он,
Майже Іліонский трон.
Городяни! Не гребуйте
Прикордонних оборон!
То ж пильнуйте! Смерть близька!
Біля скронь чи в вас рука?
Вам віщати - одна морока,
Прям - зелена туга. Ха!
Що внизу, що наверху
Дзвін кайданів на слуху.
Якщо так – то пропадайте.
Ну вас на фіг, дурнів! Тьху!..
(Виходить, ображено, про себе):
Поклоняйтесь на плацу
Підставному жеребцю,
Ну а я піду до Льохи,
Красеню і удальцю!
Вчора він пропонував
Прогулятися за увал.
Обіцяв для мене місяць
З круга сплюснути в овал.
Альоша Попович (перехоплює Кассандру в провулку):
Вірно, Каська, так-растак!
Сила головна – в чутках.
Ти для нас - що телевізер,
Прилад той для психатак!
Так і треба дурням, пан -
Треба ж! Бабу - на аркан!
Вмовити би полюбовно -
Не так боляче б по рукам.
Так що, Каська, подь сюди.
Від тієї я біди
Відведу тебе з собою
Місяць мацати з води.
Там на рейді наш «кораб»,
Брижа на воді, чи «зяб»,
Світяться зірками рибки...
Тут – пали, грабуй, чи «граб».
Місто тільки вранці брать.
Он, в коня полізла рать.
Ти там Муромцевой Нюрці
Підмогни на стіл зібрать.
Завтра з Бринєю, з Ілльой
Зробимо ми ой-йой-йой
Іліонським жінкокрадам,
Ти ж доглянеш за лоддьой.
Кассандра:
Ну, ладдя – то ж не труна.
Мати рідна нам вона.
Буде в цілості корито -
Від фор-брамселя до дна...
(Влізаючи в човен, звертається до Анни, яка котить по палубі бочку, збираючись скинути її за борт):
Помогай Бог цим ділам!
Що ви котите, мадам?
Та невже в усіх цих бочках
Поміщається «Агдам»?
Ганна Муромцева:
Збожеволію й сама -
Непитуща ж не дарма.
Що ні вечір, то, подруга,
Пари ємностей - нема.
Кассандра:
Чим добро мерщій за борт,
Бочки вкотимо у форт -
Внесемо в святкову пісню
Завершальний свій акорд.
Куштувавшим всім вина,
Стане пофігу війна.
Вояки під стіни ляжуть
На зразок колод, хана.
Ганна Муромцева:
Так, пуття є від бочОк.
І богатирям - урок.
Скрутимо мерщій, подруга,
Ворогів в один клубок!
_________________________________________
КАРТИНА 6. Троянці тягнуть у фортецю величезного дерев'яного коня. Три богатирі неподалік сидять у засідці.
Боян:
Слава Ярилі! Прийшов-таки час вирішальної битви.
Троє героїв увійдуть ось-ось в неприступну фортецю,
Не дочекаються друзі, коли їм відкриє ворота
Цар Одіссей, у коня причаївшись в утробі.
Муромець (оглядаючи стіни Трої з-під долоні):
Скільки ж там Паллад і Гер,
Інших грецьких тих мегер...
Попович (потираючи руки):
Всіх сьогодні приголублю -
А ля гер ком а ля гер!
Добриня (докірливо):
Ох, бабій же ти, Ляксей -
Прям, ганьба Русі всієй!
Мучиш стільки сил даремно...
Муромець:
Що ж там тягне Одіссей!
Одіссей (розпалює промовами воїнів, що сховалися з ним в коні):
Від троянських тих личин
Ми страждали стільки зим,
Нині прапор перемоги
На руїнах «водрузім»!
То ж, з конячого нутра
Вже у бій пора. Ура!
Воїни (дружно):
УР-РА-А !!!
Одіссей (гарячково намацуючи засувку у потайної двері):
Зовні хто засув створив?
Оборзели, ви, майстри?!!
(Богатирі продовжують нудьгувати біля стін фортеці)
Альоша Попович:
Бій в фортеці – жуть така,
Ні маневру для кидка,
Тут потрібна, хлопці, хитрість,
Перемога ж так близька!
Там у човні, в наших дам
Зілля є - портвейн Агдам.
Миттю звалить цю фортецю
Він на згадку всім містам!
Муромець:
Спохватився, диверсант!
Ні, звичайно ж, ти - талант
Щодо підступу якогось,
Та розіграний вже фант -
Наші баби тут впітьмах
Затоварили все вмах -
І ахейці, і данайці нині - в дим.
Їх справа - швах.
(Погані від портвейну греки, не звертаючи уваги на доносяться з коня крики і лайка, починають трощити стіни фортеці з двох сторін. До них приєднуються, теж приклавшись до бочок, боги і богині).
Попович (захоплено):
Глянь, Ілля, набрід цей – от,
Типу, еллінський народ!
Бач, вовтузять друга-дружку,
І танцюють хоровод -
Рознесли вже пів-стіни...
Добриня:
Так... картинка - без ціни!
Не війна, а цирк якийсь там...
Ні, в натурі, пацани,
Чи не час у дім нам свій
По доріжці по прямій?
Муромець:
Що, боєць, нудна потіха?
Почекай-но, друже мій ...
(Ілля непомітно зникає, розмірковуючи про себе):
Каська, наче, прижилась...
А тобі, Добриня-князь,
Уболтаю я Олену -
Щоб до нас перебралась.
Мені, точно, одному
Цей трофей - не по уму
Привезти з походу бабу,
Як одна вже є в дому...
(повертається (з черговим толобас за плечима):
Справу зроблено, братва,
Повторити чорта з два!
У рюкзаку отут Олена -
Ні жива і ні мертва.
Турбувати їхніх слуг
Було якось недосуг,
І тому на ній з одежи -
Лиш веснянки на носУ.
Персі - в жменю, каже: «Жах!»
(Дура - вдома ж, не в гостях!)
І позбулась дару мови,
Думаю - на радощах...
(Трясе толобас):
Ну-к, вистрибуй, мій улов!
(З толобаса вилазить гола Олена)
Муромець (церемонно):
Це ось - Бриня-скарбник, мов...
(Попович і Добриня, витріщивши очі, повільно осідають по стінці)
Муромець:
Ой, чомусь він там звалився -
Видно, від моїх промов.
(Олені):
Чим косою пил мести -
Їх до тями б привести,
А чого там є секретно -
Льоха, в жмені захисти...
(Друзям-богатирям):
Ти ж, як крейда, побілів...
Вслід за Бринєю зомлів!
Може, це шкідливий вірус,
Невідомий аж в Кремлі?
Що вражає раптом, скор...
Правда, я короткозор...
Хей! Вставайте, симулянти,
Струг чекає – метеор!
***
Від перекладачів:
Довга же, друзі, була вся ця сага про Трою,
Сотні безсонних ночей і невипитих чарок
Жертвою правді цій голій принесено було.
То ж не судіть Ви поспішно толмачивський подвиг -
Краще про подвиг російських героїв розказуйте дітям.
***
Світлій пам'яті великого актора і письменника Леоніда Філатова присвячується.
P.S. В переводе на украинский с былинного, простонародного, старославянского, матерного и т.д. - могут встречаться небольшие вольности или неточности, не обессудьте... Кстати, даю ссылку еще на пару моих переводов стихов Игоря: СНЕЖНОЕ (http://www.stihi.ru/2015/06/15/6034)
ЗЕЛЁНЫЕ ТИГРЫ (http://www.stihi.ru/2015/06/15/3808). Если будут вопросы - милости прошу...
Удачи!
Петр Голубков 18.06.2015 11:45 • Заявить о нарушении
С каким удовольствием прочитала! Как заново! Другой язык придает свой неповторимый колорит этой истории - и это замечательно! Спасибо, Петр!
Перекопировала всё, что Вы дали в ссылках. Еще есть? Если будет - сообщайте. Я еще не придумала, как этим распорядиться (обязательно спрошу Вашего согласия), но очень хочется, и обязательно что-нибудь предложу.
До новых встреч!
Игорь Царев 18.06.2015 14:52 Заявить о нарушении
Перекопировала всё, что Вы дали в ссылках. Еще есть? Если будет - сообщайте. Я еще не придумала, как этим распорядиться (обязательно спрошу Вашего согласия), но очень хочется, и обязательно что-нибудь предложу.
До новых встреч!
Игорь Царев 18.06.2015 14:52 Заявить о нарушении
Я ни на какие "пироги" не претендую... А на досуге познакомлюсь и с другими стихами Игоря, если что-то переведется - сообщу в комментариях.
Удачи!
Петр Голубков 18.06.2015 17:02 Заявить о нарушении
Удачи!
Петр Голубков 18.06.2015 17:02 Заявить о нарушении
А у меня и нет ни "пирогов", ни "печенюшек" :))) Просто очень хочется, чтобы мои друзья из Украины смогли прочесть Игоря на своем родном. Вот и думаю, как это сделать...
И, конечно, буду рада пополнению списка переводов - они Вам удаются.
:)))
Игорь Царев 19.06.2015 15:20 Заявить о нарушении
И, конечно, буду рада пополнению списка переводов - они Вам удаются.
:)))
Игорь Царев 19.06.2015 15:20 Заявить о нарушении
И я буду рад, если хотя бы кого-то это отвлечет от сегодняшнего "дурдома"... Во всяком случае, меня - немного отвлекает от телевизора И, тем самым, "продлевает его срок эксплуатации" (*!*)
Удачи!
Петр Голубков 19.06.2015 15:54 Заявить о нарушении
Удачи!
Петр Голубков 19.06.2015 15:54 Заявить о нарушении
Полагаю, что "срок эксплуатации" продлевается при этом не только для телевизора :)))
И Вам удачи!
Игорь Царев 19.06.2015 17:30 Заявить о нарушении
И Вам удачи!
Игорь Царев 19.06.2015 17:30 Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.