Ось так в один з звичайних вечорів,
бредеш собі у спогадах втопившись,
і тут, ти бач, і очі ці рідні,
знайома постать стоїть тобі відкрившись.
Глибокий, загадковий,дивний погляд,
на мить коротку уповільнив час,
немов нічого не бувало поряд,
і серце билося так швидко раз у раз.
Стримуючи радість і тривогу,
вдаючи, що тобі це всеодно,
ти ледь ведеш над серцем перемогу,
що стукотить відважно у ребро.
Ти є таким бажанним і таємним,
таким собі героєм моїх мрій,
далеким від мене і не здійсненним,
ти є зачинником моїх жорстоких війн.
Ода дивовижно-глибоким очам
© Copyright: Анастасия Супрунова, 2013
Свидетельство о публикации №113122306195
Свидетельство о публикации №113122306195
Рецензии