Ми покидаєм ,нас покидають,
Діточки наші швидко зростають,
І розлетяться ,як голубочки,
Звиють гніздечка сини і дочки.
Батьківська хата, рідная хата,
Чи то убога, чи то багата,
Кличе нас знову погостювати,
Столи накриє, буде чекати.
Ми покидаем, нас покидають…
Тож не забудьте ,що вас чекають,
Линьте додому хоч на хвилинку...
В рідну оселю, батька хатинку...
не забуваймо р дний д м
© Copyright: Александр Цихач, 2013
Свидетельство о публикации №113122306128
Свидетельство о публикации №113122306128
Рецензии