Ходжу, по темряві блукаю
Де колись були сади рясні
Дитинство у пам"яті шукаю
Чи наяву це , чи уві сні
Колись тут гойдалки були
Лунав дитячий , дзвінкий сміх
Колись тут бігали босоніж
І не боялись бруднить ніг
Зі снігу мури будували
Грали сніжками в війну
Бува поснідаю я вранці
Та відчайдуш надвір гайну
Тепер тут тихо, часом змиті
Слідки маленькі наших ніг
Ніким неходжений лежить
Всіма забути білий сніг
у роки злипаються секунди
Нікуди согадів не діти
Бо у голові моїй лящать
Колись малі, щасливі діти
(С)ЛіндаКарпенко
***
© Copyright: Линда Карпенко, 2013
Свидетельство о публикации №113122303591
Свидетельство о публикации №113122303591
Рецензии