О, осене, ти на печаль мою подібна,
Коли приходиш ти до мене в сни,
То золотава, то багряно-срібна,
Мов відголос гітарної струни.
Здіймаєш спогадів шалені буревії,
Мов фільм, переглядаючи життя...
І знов крізь сон тріпочуть мої вії,
Та все вже кануло давно у небуття.
Лишився тільки той романс у серці,
Й пожовклі фотографії старі...
І згадка, як раділа ти веселці,
Коли повз нас проходили дощі...
15.04.2013
О, осене...
© Copyright: Наталья Сидорак, 2013
Свидетельство о публикации №113122301440
Свидетельство о публикации №113122301440
Рецензии