"Дорослі людоньки Землі
Захистить малу дитину.
Погляньте в очі ви мої
Я не живу - потрохи гину!
Я ледве дихаю вночі
В пітьмах страшних чужої хати
Знайдіть,благаю вас, батьків
Звільнить від мук отих проклятих!"
-Сестра тихесенько пригорне
Та не реви!Світанок вже!
Ось виросту, моє ж ти горе,
На море відвезу...Авжеж!.
На справжнє, на оте блакитне
Що на рекламі, ну згадай!
Поспи ще трохи,вітер стихне
І підемо за небокрай!
Ми помандруємо шляхами
Де всі всміхаються усім
Й може янголи з крилами
Нам теж зустрінуться, між тим!
Враз заспокоїться дитина
Затихне, наче мишеня
В кутку до мами,мов прилине
Впаде в недовге забуття...
Дорослі людоньки землі
Захистить малу дитину!
Погляньте в очі ви ії
Не живе - потрохи гине...
Сирiтки
© Copyright: Зинаида Комарова, 2013
Свидетельство о публикации №113122311173
Свидетельство о публикации №113122311173
Рецензии