Просто летіти. На пароплані, планері чи аеробусі. Безпечніше у останньому. Сидіти конче біля вікна і милуватися. В середині серця свого радіти, як мале дитя: стрімкому розгону, відриву, набору висоти, коли світ маліє і стає іграшковим, притиснувши до шиби холодне чоло.
Ось і зараз лечу. Хмари - внизу. Над літаком обшир синіх небес і золотого Сонця. Стюарди штовхають тацю з напоями і пропонують кожному, і посміхаються всім однаково, і наливають мені шампан. Це кращий напій на висоті 10000 метрів над рівнем моря.
Я п'ю цей шумовинний дарунок лози маленькими ковточками, смакую його до безтями. М'язи стаю м'якими і я поринаю в транс. І продовжую летіти, я часто роблю це у сні. Це - дивовижно. Для цього варто жити.
Про100 лiтати
© Copyright: Валео Лученко, 2013
Свидетельство о публикации №113122203858
Свидетельство о публикации №113122203858
Рецензии
Дійсно гарно, Валентине!
Така дивовижна картина! Я тільки в кіно бачила політ над хмарами!
А я не літала аеробусом... Останній мій "виліт" був на АН-2 - це щось схоже на оті кукурудзяники, що під час війни уславилися нічними польотами. Хочу признатися - літати на тому літаку дійсно чудово, бо летить він невисоко - так дивно роздивляти землю, моя мама і діти (а вони летіли вперше!) були в захваті! Та то в сонячну погоду...
Ми тоді літаком до моря добиралися. А поверталися, коли почався штормовий вітер (я тоді хотіла обміняти квитки на автобус, то мама не погодилася, бо летіти хвилин сорок, а їхати автобусом чотири години). Оті сорок хвилин ми запам'ятали на все життя!)))
Коли ми, кольору зеленого яблука, виходили з літака - ото був дійсно транс!))) Хотілося обіймати землю після тої "гойдалки"!)))
Пробачте, що я зі своїми спогадами!)
З прийдешніми Святами Вас!
Щасти!
Соловей Заочник 23.12.2013 00:55 • Заявить о нарушении
Така дивовижна картина! Я тільки в кіно бачила політ над хмарами!
А я не літала аеробусом... Останній мій "виліт" був на АН-2 - це щось схоже на оті кукурудзяники, що під час війни уславилися нічними польотами. Хочу признатися - літати на тому літаку дійсно чудово, бо летить він невисоко - так дивно роздивляти землю, моя мама і діти (а вони летіли вперше!) були в захваті! Та то в сонячну погоду...
Ми тоді літаком до моря добиралися. А поверталися, коли почався штормовий вітер (я тоді хотіла обміняти квитки на автобус, то мама не погодилася, бо летіти хвилин сорок, а їхати автобусом чотири години). Оті сорок хвилин ми запам'ятали на все життя!)))
Коли ми, кольору зеленого яблука, виходили з літака - ото був дійсно транс!))) Хотілося обіймати землю після тої "гойдалки"!)))
Пробачте, що я зі своїми спогадами!)
З прийдешніми Святами Вас!
Щасти!
Соловей Заочник 23.12.2013 00:55 • Заявить о нарушении
Гарні спогади, Світлано! Про таке варто писати.
Дякую за спогади і за відгук вцілому!
І Вас з Різдвом, яке вже завтра!!!
:-)
Валео Лученко 23.12.2013 11:36 Заявить о нарушении
Дякую за спогади і за відгук вцілому!
І Вас з Різдвом, яке вже завтра!!!
:-)
Валео Лученко 23.12.2013 11:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.