Скаженi

Ми з тобою прибульці.
Кораблі наші-птахи.
Люди в місті шалені,
Мов букашки-мурахи.
Люди в місті скажені,
Мов бездомні котяри.
Закаулки безмежні,
Небо вдягнене в хмари.
Я заплуталась, Боже,
Укажи мені шлях
Загубилося серце,
Мов кораблик в морях.
Мов одірвана стрічка,
Покида капелюх.
Посміхатися-звичка,
Щоб не втратити дух.
Я безмежно щаслива...
Часто лиш на словах.
Як доходить до діла
Знов зневірює страх.
Як доходить до діла
Я втрачаю штурвал.
І безжалісна сила
Накриває мов вал.
Але бурі втихають,
Вітер більше не злий.
Посміхнуся... і серце
Знову повне надій.


Рецензии