Людино,
що знає не лише сонцестояння, але й коловорот,
до того ж ще й те, що завтра Анни,
ти даєш мені з дитинною посмішкою ліхтарика -
світити за двох,
одного ліхтарика на двох -
світити в небо.
Людино,
що знає не лише сонцестояння,
але й коловорот,
твій потяг відправляється через годину.
Завтра ти будеш вдома у Коломиї,
але, природньо, що маєш бажання зустріти Новий рік тут,
у Києві, на майдані,
і хоч довкола люд і люд,
хочеться дружньої компанії.
Звісно, ми обмінюємось номерами телефону,
навіть не спитавши одне одного імені.
Ти ідеш, я підіймаю руку услід,
і бачу то тут, то там –
одинокі серця,
їх тихі посмішки роблять їх схожими на блаженних.
Хочеться припасти до такої людини,
як до христа,
не дерев’яного,
а людини.
Незнайомцю з майдану
© Copyright: Олись Лапковский, 2013
Свидетельство о публикации №113122210804
Свидетельство о публикации №113122210804
Рецензии
Повністю не підтримую того, що написав Илько Недолугий.
Дитинна посмішка - гарно.
"Сестру я вашу так любив — Дитинно, злотоцінно (Павло Тичина) - досі пам"ятаю цей вірш, який вивчали в школі.
Ви молодець, мені все до душі!
Русалка Лая 24.12.2013 21:38 • Заявить о нарушении
Дитинна посмішка - гарно.
"Сестру я вашу так любив — Дитинно, злотоцінно (Павло Тичина) - досі пам"ятаю цей вірш, який вивчали в школі.
Ви молодець, мені все до душі!
Русалка Лая 24.12.2013 21:38 • Заявить о нарушении
Спасибо за поддержку, Лариса. Очень приятно. Ценю Ваше мнение и творчество.
:
Олись Лапковский 24.12.2013 21:53 Заявить о нарушении
:
Олись Лапковский 24.12.2013 21:53 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.