Л. Юферова, Вдруг - ты. Пер. с укр

Душа моя устала так давно.
А время в спину дышит с напряженьем.
И будни серы, как в немом кино...
И вдруг любовь - смесь боли с упоеньем.

Так в жизни было мало светлых дат,
И всё с годами явно потускнело.
Вросла я в одиночества наряд,
Живу - и что? Кому какое дело.

Вдруг ты – герой, опасный и шальной,
Возник как риф, в воде и пене стоя.
Тебя ж я не просила – Боже мой! –
Ломать мой план «стабильного застоя».

Так много хмеля - что и кровь хмельна.
В душе моей всё больше, больше боли...
Твоя любовь, как блузка мне тесна,
В ней сердце просит: воли, воли, воли...

______________
I раптом - ти
Людмила Юферова

Душа моя стомилася давно.
Нестримний час натужно в спину диха.
І сірі будні, як німе кіно...
Й твоя любов – така болюча втіха.

В житті було так мало світлих дат,
Та й ті з роками значно потускніли.
Врослася в одинокості наряд,
Живу – й кому яке до мене діло.

І раптом ти – шалений, заводний,
Що скелі гостроверхі під водою.
Тебе ж я не просила – Боже мій! –
Ламати план стабільного застою.

Занадто хмелю – то і кров хмільна.
В душі у мене – більше й більше болю...
Твоя любов, як блузка затісна,
З якої серце проситься на волю...


http://www.stihi.ru/2013/12/11/8626