Моє посланіє, посланіє до долі
Холодним снігом землю притрусив,
припорошив дороги, ліс, будинки.
На кого ти нас, Отче, залишив?
Я крізь сніги не бачу ні стежинки.
Посеред тиші, де ні людей, ні броду,
де навкруги лише хурделиця мете.
Я йду посеред озера додому.
У вухах вітер сильно щось гуде.
Прийду до повороту долі,
і три дороги преді мною є:
ліворуч - друзі, справа - вороги.
Дивлюсь назад,
а вітер всі приховує сліди.
Моё послание, послание к судьбе
© Copyright: Анастасия Романюк, 2013
Свидетельство о публикации №113122000194
Свидетельство о публикации №113122000194
Рецензии