В цей день тому назад два роки,
Всміхнувся білий світ мені,
Я скоштував магічний подих,
Він запалив пісень вогні.
Сьогодні все не так як було,
В душі немає вже весни,
Але вона гудить мов вулик,
Коли приходиш в мої сни.
Лиш наяву, пустеля сіра,
З душі висмоктує життя,
Сумні пісні співає ліра,
Які до тебе не летять.
Я у рядки все рідше й рідше,
Сумні зливаю почуття,
Мої думки журба та відчай,
Гризуть неначе чорна тля.
Певно така моя дорога,
Таке життя моє смішне,
Вже скоро помисли убогі,
Доля всміхаючись зіжне.
В цей день я більше не стривожу,
Тебе минулим та пустим,
Згорю в словах, а серця ношу,
Розвіють люди в сизий дим.
В цей день тому назад два роки
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113121908017
Свидетельство о публикации №113121908017
Рецензии