До тебе, любий, до тебе серце лине,
В твої простори, мрії, почуття,
Де в рідні очі, бездонні, милі, сині
Я зазираю вже без каяття.
Усі думки про тебе, мій коханий,
У них в обіймах потопаю я твоїх,
І тану, мов льодинка в теплім травні,
Та вже не думаю про тяжкий гріх.
Всі спогади про ніченьки безсонні,
Безмежі ласки, цілунки при зірках,
Про ніжні і міцні твої долоні...
І ми, мов янголи, удвох на небесах.
Там, де крім нас, немає вже нікого.
Хай мрії оживуть хоча б на мить,
Де тільки ти і я та водограй любові,
Мов ковдра, неба ясного блакить!
Водограй любовi
© Copyright: Зинаида Комарова, 2013
Свидетельство о публикации №113121900732
Свидетельство о публикации №113121900732
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.