Ненажери
Цариця в чорному, в руці – кинджал.
І поруч Пан кремезний і жирнючий,
Долонями потерши, здобич ждав.
Її їство – людськеє щастя.
Його спокуса – харч родинний.
Жахливе послано напасття,
Мільйони сожрано невинних.
Війна ішла. Упевнено й рішуче.
Людських життів жорстокий вор.
За нею чорний та жирнючий
Душі топтав – Голодомор.
Свидетельство о публикации №113121906173
Простите, что зашла почитать это стихотворение с ужасным запозданием.
Хотя незнание языка затрудняет прочтение, но не мешает прочувствовать
настроение Автора. Молодец, Карина!
Все удалось, все получилось.
Наташа
Наталья Шерман 04.08.2014 23:59 Заявить о нарушении
С теплом,
Карина Людоговская 10.08.2014 12:46 Заявить о нарушении