Уходят дни - перетекая в ночи...
Спливають дні — перетікають в ночі,
І ночі в день іде перелиття…
І розумієш: хочеш чи не хочеш,
А кожен день — це день твого життя!
Проходить він, зникає швидкоплинно
У сум’ятті розбурханих подій.
Хоч це не означа, що неодмінно
Він наближає нас до наших мрій.
Що кожен з днів, вже спалених жертовно,
Відправлених у вічне «нікуди»,
Можливо, й збагатив чимось духовним,
Але чи захистив нас від біди?
Чи розуміють хоч самі «Мойсеї»,
Якої довжини наш спільний шлях?
Чи нам його, як древнім іудеям,
Вимірювати треба теж в роках?
Ох, думи-думи, не даєте спати,
Ще й роздирають душу почуття…
І я вважаю, що шалена плата —
Цей кожен день — день нашого життя…
© Copyright: Александр Афонин 4, 2013
Свидетельство о публикации №113121904291
Свидетельство о публикации №113121904291
Рецензии
Якщо вважати, що ми живемо у пеклі, тоді так, це дійсно шалена плата.
Людмила Журавская 24.12.2013 15:44 • Заявить о нарушении
Людмила Журавская 24.12.2013 15:44 • Заявить о нарушении