Безликих не було й нема людей

Анатолий Заступ
В вечірнім небі зорі завмирають,
Швидких  секунд  темніє  кров.
Любов і смерть свідомість потрясають.
Руйнує смерть і створює   любов.

Скажу, ми  кожен -  шмат мозаїк,
Ми неповторні, та...века мовчат.
У боротьбі за гроші, серед лайок
Змирились з неминучістю всіх втрат.

Палітра - СВІТ. Рисунок неповторний.
Безликих не було й нема людей.
Світ внутрішній ранимий і потворний.
Не шкодь собі примарою ідей.


© Copyright: Анатолий Заступ, 2013
Свидетельство о публикации №113121903462
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Заступ
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Заступ