Без назви...

Чорна кава без цукру, гіркий шоколад,
Легкий фон - ненав‘язливий джаз.
У пастельній кав‘ярні п‘янкий аромат,
Що так манить, приваблює нас.
Тмяне світло маленьких настінних лампад
Угамовує жар твоїх фраз,
В голові дикий гул бойових кононад...
Знаю, б‘є не фінальний він раз.
В очі світить предивний, чудний зорепад
Сяйвом розсипів всіх твоїх страз.
Переливи думок, їх в‘язкий концентрат -
Я горю від них зараз, в цей час!
Чашки дно, чайові і легкий променад,
Палкий погляд я ловлю раз-в-раз.
Він на диво солодкий, як той мармелад...
Я отримую з нього екстаз...

*******
Розгубив я слова, всі вони невпопад,
І не можу зібрати їх враз.
Та, заплющивши очі, бачу я зорепад
Дивних розсипів всіх твоїх страз...
____________
11.12.2013р.


Рецензии