"І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?
Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?
А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.
Від Луки (Лк. 10:29-37)
Пересипані думами дні - ключ леткий журавлиний,
сподівання й печалі снують павутину свою,
до Всевишнього в слові святім на колінах я лину
і святу благодать серцем зболеним жадібно п’ю.
Не уникне святенник нещирий пекельної муки,
малодушшям рятуючи плоть, не втече від біди,
попри зло й ворожнечу стражденному ближньому руку
самарянин подав, щоб у Бозі спасіння знайти.
Iз притчi
© Copyright: Марина Довбня, 2013
Свидетельство о публикации №113121910356
Свидетельство о публикации №113121910356
Рецензии