Телегонiя

(Назустріч  2014 – року  коня)
«В  роду  не  без  урОда»:
Де  ж  причина  таких  див,
В  живій  природі  і  в  народі
Хто  так  грубо  наслідив?
Щоб  мати  доброго  коня
Лошицю  з  зеброю  схрестили,
Чекали  термін,  та  дарма
Вона  лоша  не  народила.
Не  раз  старались  відтворить
Та  марні  всі  ці  були  спроби
Тож  кобилиця  стали  жить
З  самцями  рідної  породи.
Ішли  роки  й  лошат  своїх
Красивих  й  певно  чистокровних
Кобила  жеребИла в  світ
Як  чад  батьків  своїх  законних.
І  раптом  диво  -  зебреня
У  чистокровок  народилось,
В  роках  ховалось  навмання
І  лише  з  часом  проявилось.
Породна  сучка  зкобелилась,
В  лоно  дворнягу  прийняла,
П’ять  раз  породними  щенилась,
Дворнягу  в  шостий  привела.
Слов’янка  дівчина  -  красуня
Із  темношкірими  зійшлась,
Ставши  слов’янину  за  дружину
За  третім  негра  принесла.
Нетрадиційний,  злодій,  зрадник
Цнотливість  в  дівчини  забрав -
Свої   хвороби  й  згубні  вади 
Законним  в  спадок  передав.
Цікаво  йдуть  в  житті  події,
Спадковість  тут  бува  сумна,
Тремтіть,  повії  й  прелюбодії, 
Де  кількість  з  якістю  без  дна!
Ніщо  безслідно  не  зникає,
Природу  тут  не  обійдеш,
Хто  на  телегонію*  зважає,
Той  у  просак  не  попаде.
       15.12. 2013р., Київ
_______________________________
*За  матеріалами  книги  Ігоря  Каганця «Арійський
стандарт:  Українська  їдея  великого  переходу,
4.1.2.Телегонія  -  заборонена  наука»., Інтернет.