Морозна ніч за вікнами гуляє.
Туман вкрива її, мов ніжна ковдра.
Я поряд з нею, сам, чому, не знаю
Але ніч, ніби рада, і це добре.
Дивлюсь на небо: там палають зорі,
Мов теплий погляд, матері обличчя!
Моя самотність, ніби шторм на морі,
Чи, може, це якесь предноворічне?
Ховаю очі: ще боюся болю,
Адже життя таке складне і дивне!
Моя душа так проситься на волю,
І плаче, по-дитячому, наївно.
Я не ховаю сльози: баче небо,
Що це - насправді я і ніхто інший!
Бува в людей хоч раз така потреба,
Щоб стати для одного наймилішим.
Ніч проситься піти, я не тримаю!
Втираю сльози і іду до хати.
Мабуть, щоб відшукати шлях до раю,
Спочатку треба сильно покохати.
16-17 грудня, 2013
16-17 декабря, 2013
Морозна нiч
© Copyright: Твой Кай, 2013
Свидетельство о публикации №113121709717
Свидетельство о публикации №113121709717
Рецензии